Як зміниться місцеве самоврядування після виборів за партійною системою
Лілія Жужа, кандидатка політичних наук:
– Менше 100 днів залишається до виборів місцевих органів самоврядування. Парламент встиг прийняти пакет змін до виборчого законодавства, а відтак голосування відбудеться 25 жовтня. Малі і великі міста країни починають готуватись до виборів.
Ці вибори – це новий досвід для місцевих громад України. Верховна Рада, затвердивши близько 4 тис. правок у виборчий кодекс, не зробила систему зрозумілішою чи прозорішою, а навпаки максимально заплутала пересічного виборця. Важко розібратись і пояснити, чому раніше на місцевих виборах можна було голосувати за кандидата, а тепер треба обирати серед партій. Так, бо партизація виборів, коли кандидат може висуватись лише від політичної партії чи її осередку, дісталась нарешті і малих громад.
Раніше пропонувалось, щоб партійна система торкнулась лише громад, де чисельність виборців перевищує 90 тис., але Верховна Рада ухвалила інше рішення – і тепер по партійних списках обиратимуть кандидатів у громадах, де кількість виборців становить понад 10 тис. Тобто у 684 громадах мають обрати 22 262 депутати, а мали б обирати 1 970 депутатів у 40 міських громадах.
Виборцю, який раніше голосував за популярного місцевого політика, нині доведеться обирати партійного активіста, який ймовірно жодної активності на місцевому рівні і не проявив, бо був призначений кандидатом «по партійній лінії». Такий підхід може негативно вплинути на процеси формування органів самоврядування по країні в цілому: малокомпетентні та обізнані гравці з партійними посвідченнями займуть місця професіоналів та фахівців, яких цікавить результат роботи, а не ігри в політику. А це призведе до зниження компетентності представників місцевого самоврядування і відповідно рішення, які вони прийматимуть.
Аби уникнути цієї «партійної невідомості» в очах виборців, впливові місцеві лідери почали формувати свої політичні партії і списки кандидатів, при цьому не занижуючи планку фаховості чи обізнаності. Запорізький міський голова Володимир Буряк, зокрема, заявив, що йде на вибори зі своєю партією «Єднання» і його прізвище – це гарантія довіри до кожного кандидата в його списку, але формуватимуть цей список і самі мешканці міста. «Я не збираюсь грати в політику, в конфронтацію, а прагну і далі позитивних перетворень нашого міста з моїми однодумцями», – заявив він.
Для запорізького мера такий підхід єдино правильний. Мешканці міста вже поставили високу оцінку його діяльності, оцінили і зміни, які він почав впроваджувати в місті, і розвиток інфраструктури, і стратегію росту великих проєктів, зокрема, аеропорту. Згідно із соціологічними опитуваннями, які проводилися у червні Інститутом соціологічних досліджень та громадських ініціатив (ISRSI), запоріжці задоволені роботою Володимира Буряка, і 54,3% опитаних готові голосувати за нього повторно. Ця довіра перекладається і на його партію «Єднання». Логічно, що тепер на тлі загальнонаціональних партійних проєктів рейтинг партії Буряка зростатиме, бо лідер вже має що продемонструвати своєму місцевому виборцю.
З одного боку, партійна система посіяла сумніви у свідомості громадян, бо змусила відповідальніше ставитись до свого вибору, ретельніше вивчати кандидатів і оцінювати програму партії, з іншого – дала можливість місцевим партіям прогресувати до рівня загальнонаціональних, і в перспективі брати участь у парламентських виборах. Цей процес є закономірним для більшості країн з розвиненою демократією, коли локальна партія своєю діяльністю на рівні громади заслуговує на довіру на управління цілої країни.