Уродженець Хабаровську Олексій Бережний після першої чеченської війни повною мірою усвідомив, що таке «руській мір». Чоловік закінчив військове училище в росії, служив командиром взводу, потім — ротним у Бєлгороді. Та побачивши що творять російські війська не захотів з цим мати нічого спільного і тому виїхав в Україну після першої чеченської війни.
«Коли почалось широкомасштабне російське вторгнення, зрозумів, що це — моя війна, і треба терміново їхати. Бо є люди, які не підготовлені. Мій обов’язок: навчити їх військовому мистецтву. Щоб всі по максимуму залишилися живими й повернулися до свої дружин та матерів, — каже Олексій. — Зараз проти нас воюють люди з мого бєлгородського полку. Я їх сюди не кликав! Будемо воювати за Україну доти, поки не вичистимо її від цієї нечисті».
Олексій спадкових військових. Його батько з Запоріжжя — полковник запасу, учасник бойових дій. На жаль, батька Олексія вже немає в живих, його мати також загинула. У Запоріжжі в офіцера — рідна сестра, повідомляється на сторінці Сил оборони Запорізького краю.
Олексій розповідає, що його дочка евакуювалась з Києва в Ужгород: «Дзвонить мені, переписуємося. Я їй відповідаю: «Я поїв і… в шапці» (сміється – авт.). Вона розуміє: «Все гаразд»».
Олексій відповідаючи на запитання, як він ставитесь до того, що у рф більшість населення підтримує «спеціоперацію» путіна, військовий наголосив, що росіянам треба думати головою, а не телевізором.
«Я розібрався, і тому я тут. І нехай я російськомовний, проте я став до лав оборонців України. Воюю простим бійцем – моїм підрозділом командує досвідчений сержант. Однак посади та звання не важливі. Головне – захистити Батьківщину! Мені це не зрозуміло навіщо російські офіцери та солдати прийшли в Україну. Але, як прийшли, так і підуть», — говорить Олексій.