Ключові події Революції Гідності стали для України моментами, які визначили її майбутнє, політичний курс та спроможність суспільства чинити спротив диктатурі.
Про те, які епізоди стали переломними та як Майдан вплинув на подальші рішення Кремля, в інтерв’ю РБК-Україна розповів керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки і ексголова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
«Майдан був живим нервом»
За словами Дробовича, Революція Гідності розгорталася як подія, що щодня змінювала атмосферу в країні. Майдан він називає «живим нервом» — простором, який вплинув на інформаційний ландшафт не лише України, а й світу. Це була епоха перших масових стрімів і швидких новин, коли події передавалися у реальному часі і мали миттєвий резонанс.
Експерт виокремлює кілька моментів, що фактично переламали перебіг подій. Першим стало побиття студентів у ніч на 30 листопада — саме тоді стало зрозуміло, що протистояння набуває нового масштабу. Далі — сутички на Грушевського та відкриття вогню по протестувальниках. Кожен із цих епізодів, за його словами, ставав каталізатором глибоких змін і підсилював суспільний спротив.
Втеча Януковича як завершення провалу диктатури
Дробович наголошує: те, що режим Януковича не втримався, було закономірним. Влада так і не змогла зламати Майдан — люди залишалися на барикадах попри силові спроби розгону, стрілянину та тиск. Снайперські вбивства Героїв Небесної сотні лише підсилили рішучість учасників протесту.
«Стало очевидно, що диктатура не працює проти протесту. Силовиків, які мали розганяти Майдан, розвернули, люди не відступали», — каже він.
На думку експерта, Майдан став своєрідною перевіркою для всіх: від політикуму та силових структур до агентів впливу й пересічних громадян. Саме тоді багато хто проявив свою позицію — і як зрадники, і як герої.
Чи вплинула революція на дії Кремля
Говорячи про вплив Майдану на подальші рішення Росії, Дробович зазначає, що достеменно це буде відомо лише після падіння путінського режиму та доступу до російських архівів. Проте він припускає, що саме Революція Гідності могла стати одним із факторів, які підштовхнули Кремль до агресивних дій.
За його словами, Росія могла розглядати різні сценарії — від підштовхування Януковича до розгону протестів до прагнення утримати його при владі якомога довше, аби розбалансувати Україну. Але важливо, що Майдан був неконтрольованою для Кремля подією.
РБК-Україна писало, що Антон Дробович також звернув увагу на серйозні прогалини у знаннях молоді про події Революції Гідності — за дослідженнями, частина школярів майже нічого не знає про Майдан, що ускладнює формування історичної пам’яті в умовах триваючої війни.
Нагадаємо, 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи — річницю початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цей день згадують масові протести проти фальсифікацій виборів, силовий розгін студентів, криваві події лютого 2014-го та втечу Януковича.