До повномасштабного вторгнення понад половина українців у побуті спілкувалася українською, близько третини — російською, а ще 15-17% — двома мовами. Зараз частка україномовних зросла до 60%, а винятково російськомовних залишилося менше ніж 10%.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна сказав керівник Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
«Один із маркерів, який завжди існував в Україні і продовжує існувати — це маркер мови», — наголосив Антипович.
За його словами, до повномасштабного вторгнення понад 50%, 52-54% казали, що вони в побуті спілкуються українською мовою. Водночас близько третини опитаних визнавали, що спілкуються російською, а ще 15-17% — двома мовами.
«А вже сьогодні ми маємо деяке зростання кількості україномовних людей в побуті — 60%, це незначно, але плюс 5% ми отримали», — сказав соціолог.
Як зазначив Антипович, частина тих, хто до війни називав себе російськомовними, тепер усі вважають себе двомовними та використовують у побуті і українську, і російську мову.
«А когорта винятково російськомовних людей складає вже менш як 10%, здається, 8%», — додав він.
Соціолог вважає, що така динаміка значною мірою є формальною.
«Про що це свідчить? Про те, що російськомовна людина, яка в побуті російськомовна, вона розуміє, що відповідати так якось не пасує і вона каже, що вона в побуті спілкується двома мовами», — пояснив він.
Як приклад Антипович навів типову побутову ситуацію: людина може відповідати українською у публічному просторі, але повертатися до російської у приватному спілкуванні.
«Формально вона вжила і українську, і російську мову, це формальна двомовність, але по суті людина думає російською мовою», — підсумував соціолог.
За даними соціологічної групи «Рейтинг», більшість українців (58%) спілкуються вдома українською, 9% — російською, а 31% — обома мовами.
У червні 2024 року опитування Центру Разумкова показало, що 75,5% респондентів вважали українську мову більш престижною для спілкування з друзями, колегами чи під час навчання, тоді як російську — лише 6%.