Європейські уряди чинять тиск на ЄС з метою призначити переговірника, який представлятиме їхні інтереси щодо України, побоюючись, що США укладуть угоду з Росією за їхніми спинами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Критики попереджають про ризики для переговірника
Прихильники цього плану, у тому числі Франція та Італія, заручилися підтримкою Європейської комісії та низки країн щодо цієї посади, повідомили Politico три неназвані дипломати та чиновники, які безпосередньо знайомі з ходом переговорів.
Вони заявляють, що Європа зможе відстояти свої «червоні лінії», такі як можливе майбутнє членство України в НАТО, лише якщо ЄС матиме місце за столом переговорів.
Politico зазначає, що цей безпрецедентний крок стане серйозною зміною у підході Європи до серії двосторонніх переговорів, організованих президентом США Дональдом Трампом, і відбувається в той час, коли континент прагне продемонструвати готовність відіграти важливу роль у будь-якому врегулюванні, яке покладе край чотирирічній війні.
Президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні останніми тижнями об’єднали зусилля, закликавши до відкриття дипломатичних каналів з Путіним та його найближчим оточенням, навіть попри те, що мирні переговори, ініційовані Білим домом, зайшли в глухий кут.
Щодо деталей цієї позиції залишаються серйозні розбіжності. Критики кажуть, що призначення переговірника означатиме, що Росія готова до переговорів добросовісно та погодиться на все, крім повного підкорення України.
«Є деякі питання, які не можна обговорювати [лише] зі США, коли вони мають прямі наслідки для нашої безпеки як європейців. Послання Вашингтону таке ж важливе, як і [послання] Москві», — сказав виданню неназваний чиновник.
Високопоставлений чиновник ЄС підтвердив, що європейські лідери вперше обговорювали ідею спеціального посланця ще на саміті ЄС у березні минулого року. Хоча пропозиція отримала широку підтримку, жодного рішення тоді не ухвалили, і її не включили до наступної спільної заяви.
Роль цього посланця мала б бути зосереджена на представництві Брюсселя у переговорах разом з Києвом — це зовсім інша концепція, ніж пропозиція прем’єрки Італії Мелоні про посередника від імені Москви.
«Країни, які підтримували посланця від України, можуть не підтримувати посланця для переговорів з Росією», — сказав чиновник.
Хто може взяти на себе роль спецпосланця від Європи
Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас послідовно позиціонує себе як єдину кандидатку на будь-яку роль у переговорах щодо України. Колишня прем’єрка Естонії є надійною союзницею Києва та використала свою позицію, щоб переконати столиці підтримати посилені санкції проти Росії.
Офіційні особи підтвердили, що ще не визначено ключові деталі цієї посади: чи представлятиме вона лише ЄС, чи ширшу «коаліцію охочих», включно з Великою Британією та іншими країнами.
Також не вирішено, який дипломатичний ранг вона матиме і чи буде це формальне призначення, чи неофіційне делегування чинному національному лідеру.
Міністр італійського уряду Джованбаттіста Фаццоларі, союзник Мелоні, заявив минулими вихідними, що колишньому прем’єру Італії Маріо Драгі варто запропонувати посаду спеціального посланника.
Четверо дипломатів додали, що президента Фінляндії Александера Стубба часто розглядають як потенційного представника Європи у переговорах із Вашингтоном та Москвою. Досвідчений дипломат має дружні стосунки з Трампом і, з огляду на близькість Фінляндії до Росії, може брати участь у перемовинах, не формально легітимізуючи позиції Кремля.
Двоє чиновників ЄС наголосили Politico, що посада спеціального посланця в Європі для переговорів з РФ наразі не існує, а будь-які обговорення кандидатів передчасні. Але третій додав: «Жодної посади не існує, поки її не створять».
Нагадаємо, союзники по G7 планують зустрітися з Дональдом Трампом у Давосі 21 січня, щоб заручитися його підтримкою щодо безпекових гарантій для України. Наразі офіційні особи узгоджують деталі переговорів, до яких можуть долучитися й інші лідери коаліції охочих.
Зазначимо, що Україна веде переговори з міжнародними партнерами щодо отримання гарантій безпеки, які охоплюватимуть захист на суходолі, у повітрі та на морі. Водночас питання розгортання «ядерної парасольки» над українською територією наразі не обговорюється.