Проблеми з комплектуванням, провали ТЦК та гучні скандали навколо окремих підрозділів стали наслідком тривалих системних помилок у сфері мобілізації та військового управління.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на допис журналістки та військової кореспондентки Юлії Кирієнко-Мерінової у Facebook.
У своєму розгорнутому аналізі медійниця називає «СкеляГейт» лише вершиною айсберга та пропонує подивитися на ситуацію ширше — через призму «ефекту метелика», який почався ще у 2023 році.
Хронологія системної кризи
Тоді Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наполягав на мобілізації 500 тисяч людей, проте політичне керівництво країни не підтримало цю позицію. Генерала відправили на відкриту пресконференцію для публічного обґрунтування цифр, а в соцмережах проти нього розгорнули дискредитаційну кампанію, яка зрештою призвела до його відставки на початку 2024 року.
На тлі важких боїв під Бахмутом і на Запоріжжі командування було змушене «затикати дірки» на фронті окремими батальйонами ТРО та ротами ДШВ. Це викликало хвилю критики в інформаційному просторі.
Після призначення Олександра Сирського на посаду Головнокомандувача ситуація з комплектуванням не покращилася.
Нова редакція закону про мобілізацію не передбачила чітких термінів служби, натомість розширила відстрочки, запровадила символічні штрафи за порушення обліку та дозволила масове бронювання працівників комунальної сфери, медиків, медійників і навіть циркачів.
«Спіхочення», ув’язнені та якість мобілізованих
Через непідйомні плани мобілізації та посилення тиску російських військ Генштаб вдався до «спіхочення» — перекидання людей з тилових підрозділів, ППО та навіть кухарів на передову. Паралельно почалася мобілізація ув’язнених та осіб з серйозними захворюваннями (ВІЛ, гепатит, наркозалежність).
Читайте також: «Шпарина для обраних»? Волонтер розніс умови служби для наркозалежних
Бойові бригади з досвідом АТО часто відмовлялися від такого поповнення. У результаті значна частина цього контингенту потрапила саме до новостворених штурмових підрозділів, які згодом розрослися до масштабів дивізій.
Кирієнко-Мерінова зазначає, що однією з ключових помилок стало одночасне змішування в цих підрозділах кримінального елементу, бізнесменів, добровольців та наркозалежних.
Читайте також: Командира полку «Скеля» відсторонили на час резонансного розслідування
Крім того, багато штурмових полків очолили офіцери, які швидко піднялися по «соціальних ліфтах» війни, не маючи при цьому достатньої фахової підготовки та досвіду планування операцій за стандартами НАТО.
Позиція щодо «СкеляГейту»
Авторка підкреслює, що факти катувань і смертей військовослужбовців мають бути безкомпромісно розслідувані, а винні — покарані. Як приклад вона наводить справу спецпідрозділу «Торнадо».
Водночас Кирієнко-Мерінова застерігає від використання цього скандалу для загальної дискредитації Сил оборони, які й у 2026 році продовжують тримати фронт завдовжки 1200 км в умовах гострого дефіциту особового складу.
«Піднімати проблеми війська треба, але так, аби не нашкодити всім Силам оборони«, — наголошує вона.
На її переконання, «СкеляГейт» має стати поштовхом для системних реформ: перегляду норм мобілізації та бронювання, реформи ТЦК та кардинального покращення медичного забезпечення в навчальних центрах.
Все про скандал навколо підрозділу «Скеля» читайте у матеріалі РБК-Україна.