Запоріжжя планували захопити за 8 днів: про це розповів російський військовий

Свій 27 день народження Костянтин Едуардович Алексєєв — контрактник російської армії, зустріне у полоні. У загарбника вдома залишилась дружина й 4-річна донька. Наразі окупант перебуває у шпиталі, бо отримав гранату під ноги від своїх же бойових побратимів.

Як повідомляється у сюжеті телеканалу TV5, росіянин припхався в Україну разом з іншими такими ж, аби взяти Запоріжжя та Дніпро. Принаймні такою була задача 58-ї російської армії. На це завдання російським військовим давали 8 днів. 

Полонений говорить, що надійшов наказ від командира взводу, старшого лейтенанта Грішилова, про штурм Полтавки.

«На эту команду я сказал, что не буду выполнять этот приказ потому что там мирные жители. Я сдамся. После этого он мне задал вопрос: «Ты уверен», я сказал: «Да!». Он достал гранату и кинул мне под ногу. Ну, где-то сантиметров 40 расстояния. Я увидел, что чека отлетела и успел рукой прикрыть лицо и взрыв. Потом, когда я пришел в себя, были ребята с ВСУ, я сразу сказал, что сдаюсь. Меня доставили в госпиталь», — говорит Алексєєв.

Цьому Костянтину, на відміну від тисяч скалічених та вбитих російськими окупантами мирних жителів України, пощастило. Травми від гранати виявились не смертельними. Риторика полоненого наступна: мовляв, штурмувати українське село, що на Пологівщині, відмовлялись. І навіть цілими батальйонами.

Комбата після такого, у супроводі ФСБ, так би мовити “відправили на килим”. Знову ж таки, як часто доводиться чути від полонених військових РФ, усі вони стали заручниками рупорів кремля. Мовляв, їм повливали у вуха те, чого насправді немає

«Нам пропаганда грозилась тем, что здесь нацизм идет, притеснение русского населения и русского языка. Вышестоящее руководство нам говорило о том, что если вы отказываетесь выполнять боевые задачи, то это будет расценивается как уголовное преступление. Срок — 15 лет тюрьмы, — розповідає Алексєєв — Если вы попадаете в плен, то это равносильно смерти сразу. В чем я убедился, своими глазами, что это не так. Здесь люди оказали медицинскую помощь, и то, что нам рассказывало вышестоящее руководство полный бред. Когда своими глазами увидел то, что артиллерия работает по селам, где проживают люди, семьи, дети. Тут уже осознание идет то, что… это неправильно, начало приходить не только ко мне, но и ко многим людям».