Колабораціонізм найвищого гатунку: чи «віджимали» Бердянський м’ясокомбінат?

Ковбаса та сосиски з окупації – прямісінько на полиці українських магазинів. Продукти торгової марки «Бердянські ковбаси» зараз без перешкод продають одразу у кількох продовольчих мережах Києва, Дніпра, Харкова, Запоріжжя. При цьому завод-виробник вже більше року знаходиться в окупації росіян, а його керівництво відкрито співпрацює з агресором. Форпост продовжує низку матеріалів про живучий бізнес колаборантів. Цього разу з’ясовуємо, чому співпраця з агресором не заважає «Бердянському м’ясокомбінату» робити прибутки і за рахунок вільної частини України. Історія колабораціонізмуСвою історію Бердянський м’ясокомбінат починає ще з 1967 року. Колись основним видом діяльності підприємства була суто заготовка м’яса. Після будівництва ковбасного цеху з’явилась продукція під торговою маркою «Бердянські ковбаси». До активної фази війни асортимент продукції м’ясокомбінату налічував понад 400 позицій: свіже м’ясо, десятки сортів варених та копчених ковбас, сосисок, сардельок, м’ясних делікатесів та рибних консервів ТМ «Бердянська рибка». М’ясопереробне підприємство реалізовувало свою продукцію в Запорізькій та Донецькій областях, в центральній Україні, Києві та Київській області.Як повідомляють місцеві ЗМІ, на Бердянському м’ясокомбінаті почали співпрацювати з ворогом одразу після повномасштабного вторгнення і окупації міста. Мовляв, підприємство не припиняло своєї роботи і платило 20% прибутків рашистам, а мережа магазинів м’ясокомбінату майже одразу перейшла на розрахунки у рублях. Місцеві припускають, що у перші ж дні окупації підприємство захопили бердянці Сергій Путря та Геннадій Бабаян, які почали називати себе керівниками м’ясокомбінату. Та Форпост знайшов інформацію, що дозволяє засумніватись у примусовому захопленні ковбасних підприємств Бердянська. Але про все по порядку.Сергій Путря і до сьогодні офіційно є діючим депутатом Запорізької обласної ради від проросійського і забороненого в Україні Оппоблоку. Подейкують, що він приятелює з головним колаборантом Запорізької області Євгеном Балицьким. А Геннадій Бабаян обіймав посаду голови бердянської федерації боротьби. За неофіційною інформацією Бабаян має російське громадянство. Бердянські активісти, які збирають інформацію про діяльність місцевих колаборантів, стверджують: саме Путря з Бабаяном допомагали російському фсб «віджимати» місцеві підприємства. Ще у травні цього року на одному із бердянських тг-каналів було оприлюднено відео, де обидва колаборанти обідають з відповідальним за цей напрямок діяльності російським фсб-шником.Довідка1 червня цього року Головне управління СБУ у місті Києві та Київській області заочно повідомило про підозру бердянцям Генадію Бабаяну та Єгору Толоку. Отож, їх вже офіційно звинувачують у співпраці з окупаційною владою.І вашим і нашимЗ листопада минулого року Бердянський м’ясокомбінат та підприємство «Бердянські ковбаси» офіційно внесено до російських реєстрів. Власником обидвох підприємств значиться Геннадій Бабаян. Він же вказаний і керівником м’ясокомбінату. А директором підприємства «Бердянські ковбаси» за російською версією є Єгор Толок.Згідно ж українських державних реєстрів, одноосібним власником ТОВ «Бердянський м’ясокомбінат» та ТОВ «Бердянські ковбаси» до червня минулого року був харків’янин Денис Парамонов. Це власник великої групи компаній «SMK Group», до складу якої у 2007 році увійшли і бердянські м’ясопереробні підприємства. За версією спеціалізованого сайту для агробізнесу Latifundist, «SMK Group» знаходиться у шістці найбільших українських компаній у галузі м’ясопереробки. Зараз група об’єднує Салтівський, Богодухівський та Київський м’ясокомбінати, а також агрофірму «Світанок», що займається розведенням свиней. Окрім того, «SMK Group» володіє мережею м’ясних лавок під брендом «Салтівський м’ясокомбінат» та онлайн-супермаркетом «Cooker». А от обидва бердянські підприємства з минулого року у списку власності групи більше не значаться. Втім, як виявилось, не через їхню окупацію ворогом, а тому що вони були продані ще у червні 2022 року. Покупцем майна виявився колаборант Геннадій Бабаян. В обидвох випадках – через естонську компанію DJP Invest OÜ. Отже, офіційним бенефіціаром і засновником підприємств він є не тільки за російськими, а й за українськими реєстрами.Цікавий факт: ця балтійська компанія, згідно державних реєстрів Естонії, була заснована 17.06.2022. Буквально за кілька днів потому пан Парамонов продає естонській фірмі м’ясопереробні підприємства із вже окупованого на той час Бердянська. Цілих два місяці власником і керівником DJP Invest OÜ був Володимир Масалов. А вже у серпні 2022-го він продає фірму з правами власності на «Бердянський м’ясокомбінат» та ТОВ «Бердянські ковбаси» Геннадію Бабаяну.З огляду на це, говорити про примусовий «віджим» бердянських підприємств є не дуже  коректним. Причому, у схемі купівлі-продажу фігурують наближені до пана Парамонова особи. Відомо, що до кінця 2017 року пан Масалов працював керівником  ПП «Торговий дім SMK Group» із структури підприємств бізнесмена.А в анкеті DJP Invest OÜ на естонських ресурсах і досі стоять контакти (номер телефона та електрона пошта), які, вже згідно українських реєстрів, належать Віталію Зіноватному. Це юрист, який представляв в судах ТОВ «Салтівський м’ясокомбінат» Дениса Парамонова.Все це дозволяє запідозрити, що насправді за естонською фірмою DJP Invest OÜ і досі може стояти ковбасний магнат. А така нехитра схема продажу підприємств могла використовуватись виключно для убезпечення майна від зазіхань російських олігархів. Адже номінальним власником бердянських комбінатів і в російських, і в українських реєстрах значиться одна особа – колаборант Бабаян. До речі, Денис Парамонов та Геннадій Бабаян знайомі вже багато років і навіть є партнерами та співзасновниками в кількох спортивних громадських організаціях Бердянська: ГО «Борцівський клуб Лев», ГО «Запорізька обласна федерація панкратіону» та ГО «Бердянська міська федерація з боротьби».ДовідкаВласник м’ясопереробного гіганта «SMK Group» Денис Парамонов ще до активної фази війни позиціонував себе як меценат. Він має благодійний фонд свого імені, який займався підтримкою митців. Сьогодні з фейсбук-сторінки фонду та з матеріалів кількох регіональних ЗМІ дізнаємось, що на публіку пан Парамонов озвучує проукраїнську позицію. На початку повномасштабного вторгнення він допомагав гуманітаркою постраждалим від війни мешканцям Харківської області, а також медикаментами миколаївським та херсонським лікарням. Прихована активна діяльністьКовбасу Бердянського м’ясокомбінату зараз продають у самому Бердянську та інших захоплених територіях Запорізької області. З осені минулого року її почали возити також у тимчасово окупований Крим. За даними російських пропагандистів, зараз продукцію продають у 2,5 тисячах торгових точок півострова.Доволі активну виробничу діяльність заводу підтверджує й інформація з ресурсу про експортно-імпортні оборудки Importgenius. Протягом 2022 року зареєстроване в росії ООО «Бердянские колбасы» закуповувало у інших російських підприємств сировину для вироблення ковбасних виробів. Наприклад, свинячий жир та заморожену курятину і свинину, згідно даних Importgenius, до Бердянська постачали російські ООО «Эверест», ООО «Тамбовский бекон» та ООО «ЮСС». До речі, сировину для виготовлення ковбаси через ці російські підприємства закуповував і директор «Бердянських ковбас» Єгор Толок, якого у російських реєстрах додатково оформлено і як приватного підприємця.ООО «Тамбовский бекон», яке постачає бердянському виробнику свинину, входить до складу одного з найбільших російських агрохолдингів «Група компаний «Русагро». Його власником є російський олігарх Вадім Мошкович, якого за близькість до російського режиму та сприяння у порушенні суверенітету України було внесено до санкційних списків Євросоюзу, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, України та Нової Зеландії.ООО «ЮСС», що постачає Бердянським ковбасам заморожену курятину, зареєстроване у ростові-на -дону  і займається оптовими поставками м’ясопродуктів. 99% товариства володіє Ларіса Вєрченко, рештою — Дмітрій Єрмолов. Вони також значаться у засновниках ростовської релігійної організації при храмі рпц московського патріархату.А свинячий підшкірний жир Бердянським ковбасам постачає ООО «ЭВЕРЕСТ», зареєстроване у приморському краї, що на далекому сході росії. Цікаво, що згідно офіційних реєстрів, підприємство не має жодного  стосунку до харчової промисловості, а його основним видом діяльності є лісозаготовки та торгівля лісоматеріалом. Власниками підприємства є Галіна та Дмітрій Яковец, які володіють ще кількома фірмами у галузі лісових заготовок та автоперевезень.Супутній матеріал – як от етикетки та пластикову оболонку для ковбаси — у листопаді минулого року Бердянський м’ясокомбінат придбав у російського ООО «Импэкс-юг». Причому тільки одна партія містила майже 1,1 мільйон етикеток та близько 300 кілометрів пластикової оболонки.Це підприємство, згідно російських реєстрів, було засновано у ростові-на-дону у 2016 році. Його власником і керівником значиться громадянин рф Роман Романец. А до сфери дозволеної діяльності підприємства входять гуртова торгівля абсолютно всіма видами товарів – від кави та чаю до побутової техніки, автомобілів та їх запчастин. На офіційній сторінці ООО «Импэкс-юг» зазначено, що підприємство з 2016 року працює у якості «брокера з оформлення вантажів на митниці». Спочатку його працівники допомагали доправляти вантажі у так звані днр та лнр. Зараз географія їхньої діяльності розширилась на окуповані частини Херсонської та Запорізької областей.  Суть роботи брокерів «Импэкс-юг» полягає у тому, що вони виступають посередником між підприємствами на окупованих територіях та російськими бізнесменами, які не воліють відкрито торгувати з фірмами з анексованих земель України. Працюють за наступною схемою: російські підприємці продають свій товар ООО «Импэкс-юг» за звичайною російською угодою куплі-продажу. А всі зовнішньо-торгові оборудки із закордонним партнером офіційно проходять вже через «Импэкс-юг». Згідно даних ресурсу Importgenius ростовська фірма постачає на окуповану територію України велику кількість різноманітних товарів. А ось імена реальних продавців всього цього краму залишаються утаємниченими. У тому числі – і справжні постачальники етикеток та пластикової оболонки для ковбаси, що виготовляється наразі на окупованому «Бердянському м’ясокомбінаті».Питання без відповідіНа сьогодні достеменно відомо, що бердянські м’ясопереробні підприємства постачають свою продукцію не лише мирному населенню, а й воякам країни-агресора. На початку цього року російські ЗМІ писали, що сухпайки з бердянськими консервами йдуть на продовольче забезпечення у підрозділи збройних сил росії, а також у діючі частини так званих лнр та днр.Та виявляється, що під час війни ковбаса з окупованого Бердянська якимось чином потрапляє і на вільну частину України. Наприклад, онлайн-магазин мережі Fozzy пропонує мешканцям Києва «Ковбаски Бельгійські», сосиски «Моцарелла» та «М’ясні» від «Бердянського м’ясокомбінату». І навряд чи мережа магазинів розпродає минулорічні залишки товару, адже ковбасні вироби зазвичай мають не дуже великий строк придатності.Журналісти Форпосту спробували довідатись, хто саме під час війни постачає до магазину цю продукцію. Офіційний запит ми надіслали до прес-служби торгової мережі ще у липні цього року. Втім, і досі не отримали жодної реакції на наше звернення. Тож вирішили з’ясувати питання через операторів торгової мережі на офіційній сторінці Fozzy у фейсбук. Назвавшись покупцем, який хоче придбати ковбасу, поцікавились чи дійсно це оригінальний товар «Бердянського м’ясокомбінату». І через кілька днів отримали несподівану відповідь: згідно інформації на етикетці, ковбаса виробляється на «Салтівському м’ясокомбінаті» у місті Богодухів Харківської області. Нагадаємо, це підприємство належить колишньому власнику «Бердянського м’ясокомбінату» Денису Парамонову.Цього разу за роз’ясненням ми звернулись вже безпосередньо до прес-служби «SMK Group». Але спілкуватись з громадськістю та відповідати на будь-які питання ні пан Парамонов, ні прес-служба його підприємств вочевидь не збираються. Принаймні, наш інформаційний запит в «SMK Group» просто проігнорували.Отож, у підсумку маємо відверто дивну ситуацію. Ще влітку минулого року «Бердянський м’ясокомбінат» та ТОВ «Бердянські ковбаси» Дениса Парамонова офіційно перейшли у власність до колаборанта Геннадія Бабаяна. Та не зважаючи на це, інший м’ясокомбінат пана Парамонова продовжує використовувати торгову марку вже проданого підприємства та постачати ковбасу ТМ «Бердянський м’ясокомбінат» у магазини на вільній частині України. І на цьому моменті постає головне питання: як сталось, що під час повномасштабної війни українська влада дозволила переоформити підприємство на колаборанта? Адже ще у квітні 2022 року, за кілька місяців до оборудки з бердянськими підприємствами,  в Україні було ухвалено закон про націоналізацію активів російських громадян та українців, що активно підтримують агресію окупанта. На практиці ж виходить навпаки: виявляється, українські підприємства і досі можна безкарно оформлювати на відвертих приспішників окупантів.Автор — Вікторія Бутко
Джерело Forpost