Передача права власності на майно між близькими родичами найчастіше відбувається через оформлення заповіту або за договором дарування. Кожен із цих варіантів має свої юридичні тонкощі, які варто врахувати перед прийняттям остаточного рішення.
РБК-Україна розпитало голову комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу, адвокатку Тетяну Даниленко про те, яким чином краще передавати майно і чи можна потім відкликати своє рішення.
У чому різниця між заповітом та договором дарування
Які витрати при оформленні правочинів у нотаріуса
Чи можна скасувати дію заповіту і договір дарування
У чому різниця між заповітом та договором дарування
«Договір дарування та заповіт залишаються найбільш часто використовуваними інструментами у взаєминах близьких родичів. При цьому, як показує практика, достатньо часто люди, йдучи до нотаріуса, не до кінця розуміють суть та наслідки цих правочинів», — каже Даниленко.
Вона радить проконсультуватись з адвокатом, що спеціалізується на цих питаннях, перш ніж оформляти щось документально. Так людина розумітиме наслідки своїх дій щодо майна і визначить, який саме правочин укласти, щоб згодом не шкодувати.
За словами Даниленко, принципова різниця між договором дарування та заповітом є момент набуття права власності.
«У разі оформлення заповіту (одностороннього правочину, що укладається лише заповідачем) спадкоємець набуває права власності, після того, як пройде нотаріальну процедуру оформлення спадщини та отримає відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом», — говорить юрист.
У випадку дарування (двосторонній правочин, між дарувальником та обдаровуваним), обдаровуваним набувається повноцінне право на нерухомість ще за життя дарувальника.
«Тобто, власнику майна слід зважити всі «за» та «проти», особливо якщо цей правочин стосується єдиного житла. Адже уклавши договір дарування, дарувальник автоматично передає свої права щодо майна обдаровуваному, та вже останній має право розпоряджатись ним на власний розсуд, в тому числі здійснити відчуження. Якщо ця ситуація не бажана, краще заповісти житло, що надасть можливість розпоряджатись ним до смерті», — наголошує експерт.
Які витрати при оформленні правочинів у нотаріуса
Важливим аспектом при оформленні договору та заповіту є врахування обов’язкових витрат. При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги нотаріуса.
«Прийняття в дар та спадкування нерухомого майна від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення (батьки, подружжя, діти, рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), обкладається податком за нульовою ставкою, військовий збір не сплачується. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для інвалідів I групи, осіб які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей-інвалідів», — пояснює Даниленко.
Подарунки та успадковане майно від всіх інших родичів (оподатковуються за ставкою 5% від вартості такого подарунка (спадкового майна) та 5% військового збору.
Щодо нерезидентів, то обдаровані мають сплатити 18% від вартості дарунка та військовий збір у розмірі 5%.
«При складанні заповіту необхідно сплатити державне мито за нотаріальне посвідчення заповіту у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а за видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцеві доведеться заплатити 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян», — каже юрист.
Крім того, як при посвідченні договору дарування, так і при посвідченні заповіту необхідно сплатити послуги нотаріуса. Ціна на такі послуги у кожного спеціаліста різна. Оформити заповіт можна як у державного, так і приватного нотаріуса.
«Ціна на послуги державного нотаріуса може бути трохи нижчою, але потрібно бути готовим до великих черг і того, що доведеться довго чекати на оформлення угоди. Щоб оформити все швидко і зручно, є сенс звернутися до приватного нотаріуса», — говорить Даниленко.
При оформленні правочину на майно потрібно буде сплатити податок (фото ілюстративне: Freepik)
Чи можна скасувати дію заповіту і договір дарування
Суттєва різниця між даними правочинами спостерігається при умовах припинення договору дарування та заповіту.
«Цивільний кодекс України передбачає, що заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт і скласти новий. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним», — наголошує юрист.
Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, коли новий заповіт був складений недієздатною особою або особою, яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
«Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто», — каже Даниленко.
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо:
обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок.
«Ще одна важлива особливість договору дарування — це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування», — каже Даниленко.
Варто взяти до уваги, що після того, як договір підписується сторонами та реєструється, майно вмить переходить в розпорядження обдаровуваного, який відразу ж може розпорядитись ним на власний розсуд.
«Обираючи між дарчою або заповітом, слід пам’ятати, що на відміну від дарчої, заповіт можна змінити або скасувати будь-якої миті, і це рішення залежить лише від спадкодавця», — наголошує юрист.
Даниленко зазначає, що визначаючи необхідність укладання договору дарування, слід враховувати конкретні обставини та покладатися не лише на норму закону, а й на морально-ділові якості обдаровуваного та усвідомити ступінь ризику, адже не за всіх обставин можна повернути дарунок.
Читайте також про те, що вступити у право власності на основі заповіту можна протягом 6 місяців після смерті заповідача. Втім, якщо людина з поважних причин не змогла це зробити впродовж цього періоду, то є певна процедура, яка таки дозволяє оформити майно на себе.
Раніше ми писали про те, що в Україні внаслідок збройної агресії Росії зруйновано вже понад 250 тисяч житлових будинків. Власники такого житла можуть розраховувати на компенсацію від держави, але в низці випадків у наданні виплати можуть відмовити.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України й читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.