Україна знайшла спосіб бити Росію значно глибше: ЗМІ розповіли, у чому секрет

Associated Press проаналізувало сотні українських ударів углиб території Росії за 2026 рік. Кількість далекобійних атак зросла втричі порівняно з січнем, а військо РФ змушене розтягувати протиповітряну оборону на значно більшу площу.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналіз Associated Press.

Чотири головні цілі Києва

Аналітики AP опрацювали заяви російських чиновників, державних медіа та української армії й виділили чотири основні категорії цілей українських ударів. Це нафтова інфраструктура, щоб позбавити Кремль доходів від експорту палива й створити дефіцит для звичайних росіян.

Це оборонні заводи — щоб підірвати довгострокову здатність Росії виробляти зброю. Це об’єкти протиповітряної оборони, щоб розчистити шлях для власного озброєння. І це роздрібні склади, щоб наслідки війни відчули пересічні росіяни.

Удари по нафті та оборонці

У липні Київ уразив найбільший нафтопереробний завод Росії, розташований за понад 2500 км від України. Атаки на нафтову інфраструктуру посилилися саме тоді, коли війна навколо Ірану підняла світові ціни на нафту, а США пом’якшили санкції проти російської нафти.

Серед оборонних об’єктів Україна кілька разів вражала завод, що виробляє навігаційні системи — зокрема власною ракетою «Фламінго». У липні та серпні під ударами опинилися і склади Wildberries: у Києві заявляють, що компанія допомагає постачати російську армію, хоча в Москві це заперечують.

Ціль — Крим

Значна частина ударів по російській протиповітряній обороні та радарах зосереджена навколо окупованого Криму — здебільшого їх завдають дронами. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді розповів AP, що атаки в Криму мають на меті ще й зробити півострів непридатним як плацдарм для російських військ.

Не всі удари вдалі

Ефективність частини атак Києва підтвердити складно. У травні та червні Україна заявляла про удари по кількох супутникових, розвідувальних та об’єктах радіоелектронної розвідки в Росії, однак супутникові знімки, які проаналізувало AP, не показали серйозних пошкоджень.

Виробництво зростає, але цього замало

Ще до відомої зустрічі в Овальному кабінеті Україна почала активно інвестувати в нову зброю, але саме та зустріч, за словами анонімного європейського військового чиновника, стала «справжнім дзвінком на пробудження» — стало зрозуміло, що підтримка США може припинитися «з одного дня на інший». Україна вдвічі наростила виробництво, скоротивши цикл розробки й виготовлення зброї з десятиліть до років чи навіть місяців.

Хоча Україна вже вирішила частину навігаційних проблем зі своїми ракетами, як-от «Фламінго», вони досі поступаються західним аналогам у точності й непомітності — тож часто доводиться запускати сотні дронів, щоб перевантажити російську ППО й дати ракеті прорватися. За оцінкою Уотлінга, крізь оборону ворога долітає лише 5-9% випущеного Україною озброєння.

Втім, попри потужнішу зброю Росії, президент Володимир Зеленський на саміті НАТО заявив, що Путін «втрачає ініціативу», оскільки Україна перенесла бойові дії з застряглого фронту в небо.

Про масштаб і напрямки далекобійної кампанії України РБК-Україна вже писало неодноразово. Раніше в СБС розповіли про ключові цілі українських далекобійних ударів по Росії — насамперед це паливна галузь, оборонні підприємства та логістика, яка їх забезпечує. А 10 серпня президент Володимир Зеленський анонсував кадрові рішення у війську та заявив, що Україна затвердила нові удари по цілях ворога на території Росії, скоригувавши частину вже наявних далекобійних операцій.